Важливо

Українська земля щедра на таланти, які повсякчас примножують її славу та формують національну культуру. Ім’я Тараса Григоровича Шевченка золотими літерами вкарбовано в пантеоні національних геніїв України, але – найголовніше – пам’ять про великого Кобзаря живе в серцях усіх українців.

Шевченко є явищем української духовності, могутнім джерелом національної самосвідомості, учасником історичного життя народу, порадником, Батьком, навіть пророком майбутнього та апостолом правди, символом нашої Батьківщини. Кобзар завжди вірив у високе покликання нашої Вітчизни, а нам належить звершити це покликання згідно з його пророчим заповітом.

Ще перед черговою відпусткою курсанти і студенти факультету №3 (м. Івано-Франківськ) почали готуватися до проведення Шевченківських днів. Приємною несподіванкою стало нестримне бажання багатьох курсантів (близько 30 чол.) взяти участь у літературних читаннях поезії Кобзаря.

Розпочалися святкування 9 березня, у день 202 річниці народження поета, коли курсанти взяли участь у ході громадськості від Вічевого майдану до міського парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка, де біля пам’ятника Кобзареві пройшло велелюдне урочисте віче.

Того ж дня курсанти і студенти відвідали літературно-музичне свято «Кобзареве слово» у Центральному народному домі, де були представлені кращі муніципальні колективи краю. Глядачі мали змогу насолодитися естетикою художнього читання поетичних творів, почути майстерне виконання музичних творів на слова Т. Шевченка, проникнутися атмосферою глибокої пошани до творчості нашого великого поета.

Наступного дня на факультеті святкування продовжилися літературними читаннями, які зачарували душі й серця всіх присутніх. Особливо навчально-інформаційною стала підготовлена презентація про Тараса Шевченка як художника, на рахунку якого близько 1200 високомайстерних робіт. Курсанти і студенти ознайомилися з найбільш відомими репродукціями полотен Кобзаря.

Святкування пройшло у щирій і теплій атмосфері, а майстерному декламуванню поезій Тараса Шевченка додали краси і вишуканості пісні та чудові вишиті сорочки учасників дійства.

Сьогодні нам потрібне його Слово. Черпаймо з нього цілющі краплини власної національної гідності, без якої не буває поваги з боку інших народів. Піднімімо вгору смолоскип Шевченкового заповіту “Обніміться ж, брати мої!”, бо лише у єдності наш порятунок на буйних вітрах сучасності. Учімося в нього великої і святої науки – любити Україну і бути її гідними синами й дочками.

Факультет № 3, м. Івано-Франківськ